Розділи атомна та ядерна фізика: 22.1. ДОСЛІД Е. РЕЗЕРФОРДА. ПОСТУЛАТИ Н. БОРА. ЕНЕРГЕТИЧНІ РІВНІ В АТОМІ 22.2. СПЕКТРИ ВИПРОМІНЮВАННЯ АТОМІВ І МОЛЕКУЛ 22.3. ПРОТОННО-НЕЙТРОННА МОДЕЛЬ АТОМНОГО ЯДРА 22.4. РАДІОАКТИВНІСТЬ. ЯДЕРНІ РЕАКЦІЇ 22.5. ФІЗИЧНІ ОСНОВИ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ 22.6. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ

22.2. СПЕКТРИ ВИПРОМІНЮВАННЯ АТОМІВ І МОЛЕКУЛ

Атоми газоподібних речовин за підвищених температур випромінюють електромагнітні хвилі чітко визначених частот – у даному випадку йдеться про лінійчастий спектр випромінювання.

Лінійчастий спектр випромінювання будь-якого конкретного хімічного елемента не збігається зі спектром випромінювання інших хімічних елементів і, відповідно, є «візитною карткою» елемента.

Відбувається й зворотне явище: у випадку пропускання білого світла через пару речовини спостерігається виникнення темних ліній на тлі суцільного спектра. Темні лінії розташовані точно в тих місцях, де спостерігалися би світлі лінії спектра випромінювання цього хімічного елемента. Такий спектр називають лінійчастим спектром поглинання.

Лінійчасті спектри дають лише розріджені гази в атомарному стані. Спектри випромінювання молекул відрізняються від аналогічних спектрів атомарних газів наявністю великої кількості близько розташованих ліній, які під час спостережень часто зливаються у смуги. Такі спектри називають смугастими спектрами.

Стиснені гази, рідини і тверді тіла в нагрітому стані дають неперервний спектр випромінювання.

Вимірювання атомних спектрів дозволяє одержати інформацію про елементний склад речовин.