Магнітне поле – це форма матерії, яка створюється намагніченими тілами, провідниками зі струмом, змінними електричними полями і рухомими зарядженими частинками (тілами).
Магнітне поле виявляється в дії на інші намагнічені тіла, провідники зі струмом, рухомі заряджені частинки (тіла), розташовані в цьому полі.
Магнітна індукція – векторна фізична величина, що характеризує силову дію магнітного поля і за модулем дорівнює відношенню максимальної сили, з якою магнітне поле діє на розташований у цьому полі провідник зі струмом до добутку сили струму в провіднику на довжину активної частини провідника:
Одиниця магнітної індукції в СІ – тесла (Тл).
Напрямок вектора магнітної індукції магнітного поля провідника зі струмом визначають за допомогою правила свердлика.
Правило свердлика:
Якщо вкручувати свердлик за напрямком струму в провіднику, то напрямок обертання ручки свердлика вкаже напрямок вектора магнітної індукції магнітного поля струму.
Лінії магнітної індукції – умовні лінії, у кожній точці яких дотична збігається з лінією, вздовж якої напрямлений вектор магнітної індукції.