Якщо пропускати по провіднику змінний струм, то навколо провідника періодично змінюватиметься магнітне поле. Змінне магнітне поле створить змінне електричне поле, яке, у свою чергу, створить змінне магнітне, і т. д. Одержимо поширення коливань електромагнітного поля (рис. 19.1.).

Електромагнітна хвиля – це процес поширення в просторі електричних і магнітних полів, що періодично змінюються

Рис.19.1. Схематичне зображення механізму поширення електромагнітної хвилі

Швидкість поширення електромагнітної хвилі – це відстань, на яку поширюється електромагнітна хвиля за одиницю часу.

Швидкість поширення електромагнітних хвиль у вакуумі є сталою й дорівнює швидкості світла у вакуумі: с = 3·10⁸ м/с.

Довжина хвилі λ – це відстань, на яку поширюється електромагнітна хвиля за час, що дорівнює періоду.

Довжина хвилі пов’язана зі швидкістю її поширення у вакуумі формулою: с = λν.

Під час переходу з одного середовища в інше швидкість поширення електромагнітної хвилі змінюється, змінюється і довжина хвилі, а її частота залишається незмінною.

Досліди Герца показали, що електромагнітні хвилі відбиваються від провідника, заломлюються на межі з діелектриком, можуть інтерферувати, огинати перешкоди, їх можна поляризувати. При цьому відбивання, заломлення, інтерференція й дифракція електромагнітних хвиль відбуваються за такими самими законами, що й для світла. Таким чином, Герц підтвердив висновок Максвелла про електромагнітну природу світла.