Механіка
Елементи СТВ
Молекулярна фізика та термодинаміка
Електродинаміка
- Електричне поле
- Постійний електричний струм
- Електричний струм в різних середовищах
- Магнітне поле
- Електромагнітна індукція
Електромагнітні коливання і хвилі
Оптика
Атомна та ядерна фізика
16.2. САМОІНДУКЦІЯ. ІНДУКТИВНІСТЬ. ЕНЕРГІЯ МАГНІТНОГО ПОЛЯ
16.1. ПОТІК МАГНІТНОЇ ІНДУКЦІЇ. ЗАКОН ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ІНДУКЦІЇ
Потік магнітної індукції (магнітний потік) Ф – це фізична величина, яка характеризує розподіл магнітного поля по поверхні, обмеженій замкненим контуром, і чисельно дорівнює добуткові магнітної індукції В на площу S поверхні та на косинус кута α між вектором магнітної індукції і нормаллю до поверхні:
Одиниця потоку магнітної індукції в СІ – вебер (Вб); 1Вб = 1Тл·м2.
У замкненому провідному контурі в разі зміни магнітного потоку, що пронизує поверхню, обмежену контуром, виникає електричний струм. Такий струм називають індукційним (наведеним).
Явище створення в просторі вихрового електричного поля змінним магнітним полем називають явищем електромагнітної індукції.
Закон електромагнітної індукції:
Електрорушійна сила індукції дорівнює швидкості зміни магнітного потоку, який пронизує поверхню, обмежену контуром:
Знак мінус відображає правило Ленца: індукційний струм, який виникає в замкненому провідному контурі, має такий напрямок, що створений цим струмом магнітний потік перешкоджає зміні магнітного потоку, який спричинив появу індукційного струму.