Розділи динаміки: 2.1. ІНЕРЦІАЛЬНІ СИСТЕМИ ВІДЛІКУ. ПЕРШИЙ ЗАКОН НЬЮТОНА 2.2. СИЛА. МАСА. ДРУГИЙ І ТРЕТІЙ ЗАКОНИ НЬЮТОНА 2.3. ГРАВІТАЦІЙНЕ ПОЛЕ. СИЛА ТЯЖІННЯ 2.4. СИЛА ПРУЖНОСТІ. ВАГА ТІЛА 2.5. СИЛА ТЕРТЯ

2.2. СИЛА. МАСА. ДРУГИЙ І ТРЕТІЙ ЗАКОНИ НЬЮТОНА

Сила  у механіці – це векторна фізична величина, що є мірою взаємодії тіл, у результаті якої тіло набуває прискорення або деформується.

Одиниця сили в СІ — ньютон: [F] = 1 Η.

Властивість тіла, яка полягає в тому, що для зміни швидкості руху тіла під дією сили потрібен деякий час, називають інертністю.

Чим тіло інертніше, тим меншого прискорення воно набуває внаслідок тієї самої дії.

Будь-яке тіло має також властивість гравітаційно взаємодіяти з іншими тілами. Цю властивість характеризує гравітаційна маса тіла.

Маса m – фізична величина, яка є мірою інертності та мірою гравітації тіла.

Одиниця маси в СІ – кілограм: [m] = 1 кг.

Прискорення, якого набуває тіло внаслідок дії сили, прямо пропорційне цій силі та обернено пропорційне масі тіла:

У більшості випадків на тіло діють кілька сил. Якщо тіло можна вважати матеріальною точкою, то всі ці сили можна замінити однією – рівнодійною. Рівнодійна дорівнює геометричній сумі сил, які діють на тіло, тому другий закон Ньютона зазвичай записують так:

Третій закон Ньютона: тіла взаємодіють із силами, що мають одну природу, напрямлені вздовж однієї прямої, рівні за модулем і протилежні за напрямком:

Пара сил, що виникають під час взаємодії двох тіл, не зрівноважують одна одну, оскільки прикладені до різних тіл.